Яким був 2023 рік для практики кримінального права? Які ключові тенденції визначатимуть вектор практики на найближчий час? На питання «Юридичної газети» відповів керуючий партнер АО CREDENCE Артем ТРЕККЕ
Серед ключових тенденцій останніх двох років можна виокремити такі.
1. Проведення судових засідань у дистанційному режимі
На тлі активних воєнних подій, нанесенні ворогом ракетних ударів по воєнних і цивільних об’єктах по всій території України, запровадження комендантської години пересування осіб ускладнилось, однак участь підозрюваних, обвинувачених, їх захисників у судових засіданнях в межах кримінальних проваджень залишилася в більшості випадків обов’язковою. Ці складові безпосередньо вплинули й на судовий процес. Наприклад, судовий контроль за корупційними злочинами здійснюється виключно Вищим антикорупційним судом, який розташований у місті Києві, що ускладнює переміщення учасників кримінального провадження, які постійно проживають в інших містах України.
Представники судової влади, враховуючи ці виклики, незважаючи на недосконалість КПК України в цій частині, надали можливість учасникам кримінального провадження брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з власних технічних засобів, що підтверджується листом Верховного Суду №1/0/2-22 від 3 березня 2022 року щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Але є й винятки, принаймні останнім часом деякі судді вважають, що воєнні події не звільняють учасників кримінального провадження від обов’язку з’явитись у судове засідання. В такому випадку слід замислитися, чи забезпечує держава в особі посадових осіб судової влади обов’язок захищати життя людини, передбачений ч. 1 ст. 27 Конституції України.
2. Окреме провадження щодо особи, яка проходить військову службу в ЗСУ
Зупинення та виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження щодо особи, яка проходить військову службу в Збройних силах України, до моменту звільнення або настання реальної можливості в особи брати участь у судовому розгляді. Останнім часом прийняття судових рішень із зазначеної підстави є досить популярним — на думку суддів, вони спрямовані на вирішення справ у розумні строки. Однак при застосуванні такого підходу не враховуються певні ризики та наслідки, до яких може призвести ухвалення таких рішень. Так, особа, щодо якої вирішується питання про зупинення та/або виділення в окреме провадження матеріалів, може бути взагалі необізнаною про призначене судове засідання з цього питання. Виходячи з власної практики, нерідко трапляється так, що суди направляють повістку про виклик на військову частину, тоді як уповноважені особи цієї частини позбавлені можливості повідомити особу, щодо якої розглядається питання про зупинення/виділення провадження через виконання такою особою бойового завдання та перебування деякий час без зв’язку. Як наслідок у матеріалах судової справи відсутні докази належного повідомлення особи про виклик, а також належного підтвердження отримання особою повістки про виклик. Крім того, захисник такої особи позбавлений можливості погодити правову позицію з клієнтом з питання, що розглядається у суді.
3. Пришвидшення судового розгляду кримінальних проваджень
Незважаючи на положення КПК України, які в більшості випадків передбачають обов’язкову участь сторін кримінального провадження, зокрема підозрюваного, обвинуваченого, його захисників, з’являються нові погляди, підходи щодо розгляду кримінальних справ. Деякі судді Вищого антикорупційного суду вважають за можливе проводити судові засідання без захисників у справах, у яких перевіряється винуватість осіб у вчиненні навіть особливо тяжких злочинів.Такий підхід судді пояснюють тим, що положення КПК України розраховані на «класичні» справи, у яких є лише один обвинувачений. На думку прихильників цього підходу, відкладення розгляду справи через відсутність захисника впливає на розумні строки, а отже, призводить до порушень. Вважаю, що такий підхід все ж таки порушує право підозрюваних, обвинувачених на захист, гарантоване ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 20 КПК України, та має бути спростований практикою Верховного Суду як суду вищої інстанції, постанови якого враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
4. Укладання угод про визнання винуватості
Укладання угод про визнання винуватості на вигідних для держави умовах є найголовнішим трендом останніх років після початку повномасштабної війни. Така угода дає змогу зекономити процесуальний час, зменшити бюджетні витрати на розслідування злочинів, створити ефективнішу систему кримінального судочинства, забезпечити державу додатковими грошовими надходженнями, які можуть бути використані на потреби Збройних сил України. Звертаю увагу, що, окрім відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є факультативна складова — перерахування грошових коштів на спеціальний рахунок проєкту «Армія дронів» фонду United24.
Юридична Газета №13–16 (771–774)