Выход под залог в «коррупционных» делах: как работает изменение меры пресечения

Выход под залог в «коррупционных» делах: как работает изменение меры пресечения

Артем Трекке
старший партнерадвокат АО «Credence», к.ю.н.,  для mind.ua
  
Можливість зміни запобіжного заходу, передбачена КПК України, є безумовно важливою гарантією прав підозрюваного. З огляду на аналіз практики Вищого антикорупційного суду це питання є особливо актуальним, адже щодо більшості фігурантів корупційних справ обирають запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або ж застави, що є значним обмеженням прав та свобод підозрюваних осіб. Саме тому сторона захисту дедалі частіше намагається змінити запобіжний захід на м’якший. Це стає можливим, якщо обґрунтованих підстав для подальшого застосування обраної міри немає, тоді як довготривале тримання під вартою чи мільйонні застави є надто обтяжливими для особи, вина якої не встановлена в законному порядку. Однак наразі існує багато дискусійних та невирішених питань, на які слід звернути увагу, щоб реалізувати зазначене право найбільш ефективно. Про основні з них спеціально для Mind розповів Артем Трекке, старший партнер Адвокатського об’єднання CREDENCE.
 
 
Як змінити запобіжний захід?

Чинний КПК України не визначає підстав, з яких слідчий суддя, суд може змінити запобіжний захід за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, на відміну від клопотання сторони обвинувачення. Однак у судовій практиці зазначається, що, зважаючи на зміст ст. 201 КПК України, підставою для зміни будь-якого запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту є загалом наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.
У контексті розгляду цього питання особливої уваги заслуговує можливість зміни запобіжного заходу у вигляді застави, яка найчастіше застосовується в корупційних справах.
Перш за все необхідно зауважити, що зміною застави має вважатися не лише зміна на запобіжний захід іншого виду, а й зміна на запобіжний захід того самого виду (заставу), однак більшої або меншої суворості, тобто зменшення або збільшення розміру застави. Так, згідно з позицією судді ВАКС Михайленко В.В. КПК України пов`язує можливість забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і нівелювання ризиків кримінального провадження не самою заставою як видом запобіжного заходу, а заставою у відповідному розмірі, який визначається з урахуванням різних критеріїв, закріплених у ч. 5 ст. 182 та ст. 178 КПК України.

Як вираховується розмір застави?

Під час розгляду клопотання сторони захисту слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, які не можуть ставитися під сумнів і заявниками. Саме тому підставою для зміни застави судді у своїй переважній більшості визнають наявність обставин, які, зокрема, впливають на інтенсивність ризиків.
Це пояснюється тим, що розмір застави слідчим суддею визначається з урахуванням низки обставин і фактів. А саме – обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірності обраного розміру застави та можливості її виконання, розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розміру доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Тобто розмір застави прямо пропорційно залежить від перерахованих складових. А тому в разі зміни будь-якого з названих чинників має бути змінений і розмір застави.
Однією з обставин, які беззаперечно обґрунтовують необхідність зменшення застави, є завершення досудового розслідування та відкриття його матеріалів у порядку ст. 290 КПК України.
Це, зокрема, обґрунтовується вичерпанням ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки завершення досудового розслідування означає, що в розпорядженні сторони обвинувачення опиняються всі необхідні для подальших етапів кримінального провадження докази.

Коли суд може бути проти?

Слід виокремити найтиповіші підстави для зміни запобіжного заходу, які вказуються стороною захисту, однак відхиляються судом.
  • Належна процесуальна поведінка підозрюваного чи обвинуваченого, добросовісне виконання покладених обов’язків та відсутність фактів їх порушення. Згідно із судовою практикою саме по собі таке виконання не спростовує і не нівелює ризики кримінального провадження, хоча і зменшує їхню актуалізацію.
  • Зменшення обсягу процесуальних обов`язків підозрюваного. Судді вказують, що обов’язки мають похідний характер і залежать від застосованого запобіжного заходу, а не навпаки. Тому зменшення переліку чи обсягу обов`язків не може впливати на застосований запобіжний захід. Крім того, це ілюструє, що застосований процесуальний примус поступово ослаблюється, що так само свідчить про врахування спливу досудового розслідування.
  • Зміна матеріального становища, життєвих обставин особи, яка внесла заставу. У цьому випадку судді посилаються на те, що можливість внесення застави заставодавцем за підозрюваного чи обвинуваченого є правом такої особи та здійснюється добровільно, а тому така особа мала розуміти, на що вона йде. 
Підсумовуючи, можна виокремити основні фактори та обставини, які обґрунтовують потребу в зміні застави на інший запобіжний захід чи на заставу меншого розміру, а саме:
  • майновий стан підозрюваної особи та будь-які вагомі зміни у ньому;
  • кількість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, їх зменшення з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави;
  • час, що сплив після вчинення дій, які стали підставою для повідомлення про підозру та час, що сплив після повідомлення підозри вказаній особі;
  • стадія кримінального провадження.