Василь ФАРИННИК:  Я слухав поради, обіцяв подумати,           але  діяв  на свій розсуд...

Василь ФАРИННИК: Я слухав поради, обіцяв подумати, але діяв на свій розсуд...

Анна Трішичева, журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Керуючий партнер АО CREDENCE Василь ФАРИННИК розповів про початок своєї 30-річної практики, ДНК-код довіри в роботі з клієнтами, що закодована в назві фірми, поділився поглядами на проєкт нового Кримінального кодексу та пояснив, де лежить межа токсичності між клієнтом та його адвокатом.

 — Цього року Україна святкує 30 років незалежності. Стільки ж часу Ви займаєтесь приватною практикою. Поділіться своїм баченням розвитку та трансформації юридичного ринку за цей час. Які етапи становлення пройшли ваша компанія та Ви як правник?

 — У липні 1991 р. я відкрив першу в Донецьку приватну фірму, яку назвав «аудиторською», що почала надавати підприємствам і громадянам консалтингові послуги у юридичній та економічній сферах. І ця маленька фірма за 30 років виросла у велику корпорацію з офісами у Києві, Львові, Полтаві та Дніпрі. Але моя особиста приватна адвокатська практика, яка розпочалась за 2 роки до цієї знакової для мене події, тричі переривалась, бо я з головою поринав у нову справу, залишаючи фірму «напризволяще», і про це я розповім трохи пізніше. Головне, що кожного разу, коли я приймав рішення спробувати себе ще у якійсь справі, фірма, яку я започаткував, продовжувала розвиток і без моєї допомоги та участі. А це означає, що з самого початку я зробив правильний, можна сказати, ювелірний відбір фахівців.

На момент створення приватної фірми я вже 2 роки працював адвокатом у юридичній консультації одного з центральних районів міста, мав хорошу репутацію, солідних клієнтів і професійних доброзичливих колег, які ніколи не відмовляли мені, молодому адвокату, у допомозі. Зараз мені складно сказати, чому саме у 1991 р. я вирішив залишити таке «тепленьке» місце і розпочати шлях до створення великої багатопрофільної юридичної компанії, яка була б здатна вирішити проблему будь-якої складності. Можливо, це сталося тому, що на відміну від більшості «класичних» адвокатів того часу, які зазвичай приходили працювати у юридичну консультацію відразу після отримання диплома юриста, я вже мав достатній досвід роботи на керівних посадах у органах внутрішніх справ, і мені було якось тіснувато у професійних рамках адвоката, хотілося чогось більш масштабного. Також я добре розумів, що юрконсультація не може задовольнити попит на певні послуги у приватному секторі економіки, який саме починав бурно розвиватись.

Ще працюючи начальником слідчого відділення у двох районних відділках органів внутрішніх справ, а потім заступником начальника слідчого відділу та відділу карного розшуку міського УВС, я зрозумів, наскільки важливо мати у складі колективу людей хоч і різних за здібностями, навичками та рівнем професійної підготовки, але об’єднаних загальною метою. На жаль, робота у правоохоронних органах досить жорстко регламентована, в т.ч. у частині підбору кандидатів, тому реалізувати там свою ідею створення колективу однодумців я з об’єктивних причин не міг. Складно було створити такий колектив і в умовах юридичної консультації, адже адвокати працювали з клієнтами індивідуально, при цьому навіть керівник юрконсультації ніяк не міг впливати на організацію та якість цієї роботи.

Нагадаю, у 1991 р. приватна підприємницька діяльність на теренах колишнього СРСР ще тільки зароджувалася, існуюча нормативна база не відповідала фактичним правовідносинам, які виникали у цій сфері, а приватних юридичних фірм, здатних швидко та якісно вирішувати проблеми цього сектору економіки, у Донецьку взагалі не було. Підприємства вирішували свої юридичні проблеми за допомогою штатних юрисконсультів, якщо такі у них були, а громадяни зазвичай звертались у ті самі юридичні консультації, з якої я вирішив піти. Мені ж хотілось створити таку фірму, у якій допомогу могли б отримати не тільки державні та комунальні підприємства і звичайні громадяни, але й ті, хто вирішив розпочати власну справу, але не знав, з якого боку до цього підступитись. Я розумів, що приватний бізнес буде розвиватися швидше, ніж створюватиметься нова правова база, яка має його регламентувати. А це означало, що у складі фірми, яку я хотів створити, мали бути спеціалісти, здатні аналізувати та використовувати на користь клієнтів ту правову базу, яку ми мали на той час. Я був молодий, амбітний і, мабуть, самовпевнений, тому звільнився з юридичної консультації і розпочав новий етап у житті, зареєструвавши свою фірму.

Людям, які народились після 1991 р., складно зараз уявити, що 30 років тому навіть реєстрація новоствореної юридичної особи була досить складною проблемою. Відповідні закони щойно були прийняті, і мало хто розумів, як їх застосовувати на практиці. Органи, які здійснювали реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, чіплялися до кожної коми, аби відмовити у реєстрації приватного підприємства. Спочатку у нас були складності навіть у пошуках приміщення для офісу, оскільки більшість нежитлових приміщень знаходилися на балансі державних та комунальних підприємств, і їх керівники не дуже поспішали передавати свої площі у користування незрозумілим приватникам. Тим більше, що процедура передачі такої власності в оренду теж ще не була законодавчо врегульована. А якщо додати практично нульовий рівень розвитку ринку рекламних послуг на той час і розуміння того, що клієнт сам до нас не прийде, адже ми — не юридична консультація, куди зазвичай звертаються за допомогою, то можна сказати, що я вирушив у зовсім невідомому мені напрямку.

Чесно кажучи, більшість моїх знайомих та друзів не зовсім мене розуміли, але я мав безумовну підтримку з боку сім’ї та кількох таких же ентузіастів-юристів та економістів, які готові були ризикнути і разом розпочати нову справу. Ось так я й розпочав шлях, по якому йду разом зі своїми однодумцями вже 30 років, хоча й з періодичними перервами. За цей час ми з невеличкої аудиторської фірми, до штату якої входили декілька людей, перетворилися на велику багатопрофільну юридичну корпорацію з філіалами у кількох містах України, з потужними сталими зв’язками та угодами про співпрацю з найвідомішими юридичними фірмами Республіки Кіпр, Республіки Австрія та ще кількох країн.

Що ж до питання трансформації юридичного ринку за останні 30 років, то тут достатньо порівняти кількість приватних юридичних фірм, які існували у 1991 р., з кількістю юридичних фірм на сьогоднішній день. Зараз їх не просто багато, а дуже багато, і це, на мій погляд, добрий знак. Це означає, що на ринку юридичних послуг існує конкуренція, яка не дозволяє розслаблятись.
І ще одне порівняння. Я вже казав, що у 1991 р. законодавча база тільки народжувалась. Наразі інша проблема. За 30 років незалежності наші законотворці «наплодили» стільки законів та підзаконних актів, що ними, мабуть, можна вистелити шлях від Землі до Місяця. І все було б не так погано, якби ці закони та підзаконні акти якось узгоджувались між собою, а ще краще було б, якби всі вони без винятку відповідали Конституції. З іншого боку, наявність великої кількості суперечливих нормативних актів також не дає нам розслабитись, оскільки вимагає вміння глибоко та системно аналізувати норми кожного закону.

— Девіз вашої компанії — «Все починається з довіри». І сама назва компанії Credence означає «довіра». Як завоювати довіру клієнта та в чому, на Ваш погляд, вона полягає?

— Одним з наших базових правил є чесність перед клієнтом. Ми вже давно відпрацювали чіткий алгоритм спілкування з клієнтами, які зазвичай приходять з дуже складними і, як правило, застарілими проблемами. Часто вони очікують від нас твердої обіцянки «розрулити» проблему, і обов’язково на їхню користь. Але у нас діє правило: ми твердо гарантуємо клієнту тільки одне — професійний підхід та чесну відповідь щодо майбутніх перспектив вирішення його проблеми. Незважаючи на величезну конкуренцію на юридичному ринку столиці, ми маємо мужність сказати клієнту в очі, що проблеми у нього виникли через порушення закону, тому найкращий вихід — визнати це і направити зусилля на виправлення ситуації у законний спосіб, а не на пошуки так званих «рішал». Ми розуміємо, що такий підхід подобається не кожному, і клієнт може просто піти. До речі, так було не один раз — клієнти йшли від нас до тих адвокатів, які гарантували їм стопроцентний успіх, але більшість з них згодом, витративши дорогоцінний час та гроші, повертались зі словами: «Я все зрозумів, я вам довіряю і готовий з вами працювати».

— З точки зору розвитку правничої кар’єри Ваш досвід дуже багатогранний: Ви працювали і слідчим, і суддею, були заступником міністра внутрішніх справ. Як Ви прийшли до приватної практики, до відкриття власної фірми? Чим допомагає досвід попередніх років?

— Нещодавно на порозі 65-ліття я проаналізував своє життя і несподівано для себе зрозумів, що ніколи не міг більше 5 років займатись однією й тією ж справою: мені обов’язково треба щось у своєму житті міняти і пробувати себе у якійсь новій справі. Так було і у роки моєї молодості, коли я після 5 років у слідчих підрозділах внутрішніх справ вирішив спробувати себе в оперативній роботі і погодився зайняти посаду заступника начальника відділу карного розшуку УВС Донецька. Так було й тоді, коли я після 5 років приватної юридичної практики передав управління фірмою своїм партнерам і, успішно склавши кваліфікаційний екзамен, зайняв посаду судді одного з районних судів Донецька: я вже побував серед тих, хто збирає докази винуватості, був адвокатом, який намагається ці докази, як кажуть юристи, «опорочити» в суді, і мені просто необхідно було спробувати себе у якості судді, який бере на себе відповідальність дати оцінку доказам вини та невинуватості і винести законний і одночасно справедливий вирок.

А через 5 років суддівства, посівши посаду заступника голови суду і маючи перспективу очолити цей суд, я погодився на пропозицію очільника обласної міліції зайняти посаду керівника слідчого управління Донецької області. Ви не повірите, але цю посаду я обіймав теж 5 років! А погодився завершити суддівську кар’єру і повернутися в правоохоронні органи з однієї причини: мені запропонували очолити Головне слідче управління Донецької області саме у той час, коли цей слідчий підрозділ МВС був обраний у якості бази для проведення широкомасштабного експерименту з забезпечення процесуальної самостійності слідчих підрозділів МВС України. Про таку самостійність я мріяв ще тоді, коли перший раз очолив слідчий підрозділ в одному з районних відділів міліції, тож як було встояти і не спробувати організувати нову справу, тим більше, коли дають такі широкі повноваження! Але у 2005 р. експеримент успішно завершився, і я звільнився з посади і повернувся до приватної юридичної практики.

Безумовно, отриманий досвід роботи суддею та керівництва кількатисячним колективом слідчих надихнув мене на проведення чергової «реформи», але вже у юридичній фірмі, до якої я повернувся. Хотілось чогось більш значущого, тим більше, що приватний юридичний ринок за цей час дуже змінився, звичайних консалтингових фірм було вже багато. Я почав корінну реорганізацію фірми, залучивши до цього кількох найкращих місцевих адвокатів, яких бачив «в бою» у судових засіданнях, а також кількох колишніх слідчих, які під час роботи у правоохоронних органах мали мужність бути об’єктивними, що, чесно кажучи, не сприяло їхній кар’єрі в міліції. Ми почали проводити своєрідний відбір перспективної молоді, запросивши найкращих студентів проходити у нас стажування. Через невеликий проміжок часу наша фірма мала у своєму складі кілька департаментів, співробітники яких спеціалізувались у різних галузях права. Тут мені дуже знадобились отримані за попередні роки навички формування професійного працездатного колективу, якому доведеться вирішувати нові завдання. Саме тоді наша фірма стала однією з найбільш відомих та популярних у регіоні та за його межами, а у правоохоронних органах наших адвокатів стали називати «антислідче управління».

Слід сказати, що черговий 5-річний період я порушив, і вже через 3 роки, у 2008 р. знову повернувся на посаду начальника слідчого управління Донецької області. За чергові 5 років я пройшов ще один етап у кар’єрі, зайнявши у березні 2010 р. посаду заступника міністра внутрішніх справ — начальника Головного слідчого управління МВС України. При цьому мені випала честь брати безпосередню участь у розробці нового Кримінального процесуального кодексу, який було прийнято у 2012 р. Безперечно, це був абсолютно новий для мене масштаб і новий досвід, який я намагаюсь використовувати зараз під час подальшої розбудови нашої фірми, у яку я повернувся після звільнення з МВС України у березні 2013-го.

Цей досвід та вірність нашій філософії побудови колективу однодумців дозволили нам започаткувати новий етап розвитку, який ознаменувався не тільки переїздом у столицю України, але й необхідністю проявити себе так, щоб вираз «донецька фірма» став не клеймом, а знаком якості. Може, я дещо самовпевнений, але мені здається, що нам це вдалося. Наразі у нашій фірмі працюють не тільки донецькі кадри, більшість яких зі мною майже з перших днів, але й кияни, львів’яни, полтавчани та мешканці Дніпра. Це найкращі спеціалісти, їх об’єднує відповідальність перед клієнтом, який, на нашу думку, має право отримати чесні відповіді на свої питання, навіть якщо ці відповіді будуть йому не до вподоби.

— Які зміни у відносинах з клієнтами відбулися за останній рік? Ви концентрували зусилля більше на утриманні поточних клієнтів чи пошуку нових?

— Основа будь-якого успішного бізнесу — це, як правило, довіра до компанії з боку клієнтів та органів влади, довіра до якості її послуг та бездоганна ділова репутація. Саме тому Credence зосередила зусилля на інструментах, які, в першу чергу, дозволяють розраховувати на невідкладну та ефективну допомогу її адвокатів, що передбачає швидкий зворотний зв'язок з клієнтом та систему оцінки, яка формує репутацію кожного з адвокатів об’єднання. Наші спеціалісти знаходяться на зв'язку зі своїми клієнтами 24/7. Особливо це актуально з огляду на виклики, які сформувалися у сучасному суспільстві, серед яких ізоляція та потреба у дистанційному вирішенні невідкладних питань.

Зміни у внутрішньодержавних, законодавчих та інституціональних процесах спричинили певну видозміну й відносин з клієнтами. Так, за останній рік помітними стали ознаки спаду економіки. У зв’язку з цим держава потребує поповнення бюджету та отримання нових облікових коштів, одним з джерел яких є відшкодовування за злочини, завдані корупційними діяннями. Разом з тим, адвокати АО Credence не дозволяють правоохоронним органам забувати, що найвищим пріоритетом залишається законність розслідування та необхідність забезпечення права кожної особи на справедливий судовий розгляд.

У 2021 р. влада в Україні забезпечила функціонування системи антикорупційних органів. Однак на етапі становлення такої системи не може не виникати питань до професійності виконавців. Інколи це викликано відсутністю належного досвіду, а інколи — наявністю негативної практики в інших правоохоронних структурах старої формації. Більше того, не варто забувати про існування забаганок керівників, що пов’язані з бажанням отримати політичні бенефіти та впливати на інституціональні процеси в країні. Незважаючи на повний «карт-бланш» для працівників антикорупційних органів, нашим адвокатам вдається успішно здійснювати захист своїх клієнтів та надавати їм ефективну правову допомогу.

Прикладом системного збою в збиранні доказів винуватості одними працівниками антикорупційного блоку та прийнятті законного рішення іншими є кейс «Роттердам +». Це одночасно фіаско й перемога антикорупційної системи. Найбільша гіпотетична шкода, начебто спричинена державі, величезний строк досудового розслідування, купа витрачених на це грошей платників податків, а в результаті — висновок про відсутність будь-якої шкоди. Це, звичайно, вимагало від команди адвокатів шалених зусиль, а також скоординованої системної роботи заради захисту інтересів клієнта та перемоги верховенства права над політичним шоу з вкрапленнями комерційного інтересу.

Важливою новацією у відносинах з клієнтами є також збільшення так званих нестандартних кейсів, коли клієнт потребує знаходження компромісних варіантів під час доведення його невинуватості в суді. У цих випадках ми намагаємося застосувати законні важелі для прийняття рішень, які одночасно задовольнятимуть інтереси обох сторін. Такі рішення дозволяють, у першу чергу, повернути якість життя клієнту, а стороні обвинувачення та державі — зекономити процесуальний час та отримати відповідне відшкодування.

Отже, стратегія АО Credence зараз і в подальшому пов’язана з концентрацією зусиль адвокатів об’єднання на підвищенні якості юридичних послуг, досягненні оптимальних рішень у межах існуючих кейсів, а також забезпеченні постійного зв’язку з клієнтом та уваги до його запитів, що передбачає залученість адвоката. Найбільший актив нашого адвокатського об’єднання — це команда адвокатів та юристів, тому дуже багато часу та ресурсів витрачається на навчання молодих спеціалістів у всіх наших практиках, а також на підвищення професіоналізму та компетентності більш досвідчених працівників.

Крім того, ми вбачаємо розвиток бізнесу та додатковий приріст капіталу об’єднання в розв’язанні кейсів, що виникають на стиках практик і наук, суміжних з правом. Особливо це стосується WCC. А тому Credence робить ставку на навчання та підготовку молодих професійних адвокатів, які мають можливість проаналізувати, оцінити та вирішити питання як права, так і економіки та фінансів. Перспективним також бачимо розвиток інституту угод — знаходження зваженого компромісу зі стороною обвинувачення у нестандартних кейсах.

— Часто юристам, які практикують у кримінальному праві, доводиться мати справу з токсичними клієнтами. Як зробити так, щоб їх токсичність не передалась «у спадок» захиснику?

— Токсичність токсичності не рівня. Це може бути цинічний вбивця, який скоїв наїзд на пішохідному переході і втік з місця злочину, що спричинило загибель людини, а може бути особа, яка була засуджена за політичними мотивами і є неугодною, токсичною для діючої влади, правлячої еліти. Зрілість адвоката як особистості і професіонала в тому й полягає, що у нього завжди є право вибору, з якою дозою токсичності він готовий впоратися за своїми внутрішніми переконаннями і професійними якостями.

Відразу зазначу, що перша категорія справ нами розцінюється як неприпустима для роботи компанії. Друга категорія в більшій мірі наочно демонструє мінливість життя і політичних течій, що ставить питання про так звану токсичність клієнта в розряд відносності й умовності цього визначення. «Противірусним захисним механізмом» від придбання шлейфу токсичності може бути виключно професіоналізм захисника, який вибудовує позицію на нормах спеціального закону, а не на іграх у політичне лобі клієнта. Крім того, здатність протистояти незаконності, яку ініціюють правлячі верстви суспільства, зайвий раз може свідчити про принципову життєву позицію захисника як особистості, який керується не миттєвою вигодою, а Законом у безпосередньому його значенні.

— Які законодавчі ініціативи у сфері кримінальної практики найбільше привернули увагу?

— Як на мене, то увагу юристів, беззаперечно, привертає ініціатива створення нового кримінального законодавства. За 20 років чинності КК його принципові положення були зруйновані безсистемними та в переважній більшості необґрунтованими змінами та доповненнями. Необхідність кардинальної зміни положень Кримінального кодексу вже на часі, що зумовлено як розвитком суспільних відносин, так і застарілими положеннями КК. Неузгодженість положень про відповідальність за вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень теж є одним з чинників необхідності запровадження нового механізму відповідальності за публічні правопорушення. Можу побажати колективу авторів тільки успіхів у таких починаннях, адже кримінальний закон дійсно потребує зміни концептуальної моделі побудови. Чи вдасться реалізувати усе заплановане, покаже час.

— Яка Ваша думка щодо проєкту нового Кримінального кодексу України?

— За результатами аналізу колективу авторів нового Кримінального кодексу, станом на початок 2021 р. до діючого КК було внесено 1088 змін та доповнень, з них 222 зміни та доповнення до Загальної частини і 856 — до особливої. До багатьох статей зміни вносились по 8–10 разів. Численні суперечності, закладені в кримінальному законодавстві, наявність значної кількості оціночних понять, застарілість окремих положень зумовили необхідність створення нового проєкту Кримінального кодексу, оскільки виправити їх у діючому законі практично неможливо. Крім того, наявні серйозні методологічні проблеми в формулюванні санкцій. Як приклад, у межах КК та КУпАП за діяння, що заподіюють однаковий розмір шкоди, встановлені різні санкції, і за окремі адміністративні правопорушення вони більш суворі, ніж за злочини.

Такий стан речей зумовлює необхідність перегляду підходів до формулювання статей кримінального закону. За твердженням авторів, новий Кримінальний кодекс має бути побудований по моделі «маленького, але суворого», тобто до категорії злочинів у ньому мають бути віднесені лише такі діяння, які заподіюють істотну шкоду, і за їх вчинення безальтернативно або в альтернативі з великим штрафом має встановлюватись і застосовуватися переважно позбавлення свободи.

— Які практики у вашій компанії зараз користуються найбільшим попитом? Як вплинули на архітектуру затребуваності практик та клієнтських запитів локдаун та карантинні обмеження?

— Як я вже зазначав, найбільший попит наразі становить захист від дій антикорупційних органів. У цьому порівняно новому сегменті завдяки професійності наших адвокатів є позитивні здобутки. Зокрема, деякі справи були закриті ще на стадії досудового розслідування, так і не потрапивши до суду, клієнти в інших справах були звільнені від відповідальності вже на стадії підготовчого провадження. Ті ж кейси, які ми наразі супроводжуємо у ВАКС під час розгляду справ по суті, на думку наших адвокатів, мають позитивну судову перспективу. Однак наголошуємо, що вирішальним фактором успішності справ є своєчасне звернення за допомогою до адвокатів та надання команді захисту достатнього часу для збору доказів невинуватості клієнта. У процесі здійснення захисту в провадженнях, підслідних НАБУ, найактуальнішими напрямками стають робота з Комісією з контролю над файлами Інтерполу під час зняття клієнтів з міжнародного розшуку, а також співпраця з європейськими колегами під час виконання запитів про міжнародну правову допомогу.

Окремо зупинюсь на останньому. Більшість розуміють під цим лише збір інформації та процедуру під час виконання екстрадиційного запиту. Однак останнім часом досить популярними інструментами детективів стають запити на проведення обшуків у інших країнах. І ось тут виникає питання належності правової процедури при виконанні такого запиту, що потребує професійного підходу та ретельної роботи адвокатів. Зокрема, це стосується визначення правового статусу майна, отриманого під час проведення таких слідчих дій, та пошуку можливості повернення його законним власникам. Крім того, проблемним є питання законності зупинення детективами досудового розслідування у провадженнях за наявності інформації про місцезнаходження підозрюваної особи, що також стало поширеною практикою НАБУ. Адвокати Credence стикаються і з такими кейсами, однак їх досвід у цих питаннях та наполеглива праця здатні допомогти клієнтам як в Україні, так і за її межами. Зараз на порядку денному у нашій країні ліквідація податкової міліції та запуск нового органу — Бюро економічної безпеки. Це спровокувало шалену активність з боку фіскалів у всіх справах — як тих, що знаходяться у їх провадженні, так і у нових, що виникають, як гриби після дощу. Така активність інколи доходить до прямого незаконного тиску на бізнес. Наразі статистика отриманих судами від фіскалів клопотань про проведення обшуків зашкалює.

Стабільним залишається також попит на послуги захисту бізнесу від незаконних дій або бездіяльності під час розслідування справ з боку ДБР, СБУ та поліції. Сказати напевне, пов’язано це з етапом реформування та створення нового органу, чи ні, неможливо. Проте зазначу, що ми точно зможемо ефективно та у законному порядку вирішити будь-які питання, що виникнуть у суб’єктів господарювання.

Досить відчутний запит на юридичні послуги виник також у зв’язку з введенням РНБО санкцій щодо контрабандистів та вжиттям безпрецедентних заходів, які були впроваджені державою в цій галузі. З огляду на це поширеною стала практика відстоювання нашими адвокатами в митних та судових органах законності визначення митної вартості задекларованого імпортерами товару.
Відповідаючи на друге запитання, зазначу, що локдаун та карантинні обмеження, безумовно, внесли корективи в архітектуру клієнтських запитів. Зокрема, були такі ситуації, коли адвокати взагалі не могли потрапити до суду, ознайомитися зі справою протягом кількох місяців. Деякі справи переносилися на невизначений час, а адвокати змушені були відкладати засідання через неможливість дістатися до суду в інших регіонах. Разом з тим, ми починаємо пристосовуватись до нових умов життя. Так, все більше судових засідань проводяться в режимі відеоконференцій, а юристи в межах пілотних проєктів мають змогу ознайомитися з матеріалами справ без необхідності прибуття до суду. Для прикладу, апарат суду та судді ВАКС уже нормально сприймають прохання направити відскановані матеріали на електронну пошту адвоката. Очікуємо також впровадження та тестування на практиці нової інформаційно-телекомунікаційної системи. Крім того, говорячи про архітектуру затребуваності практик, трендом наразі стають позасудове та досудове врегулювання спорів, які ми з успіхом використовуємо в процесі надання правової допомоги клієнтам.

— Як пандемія змінила кримінальну практику — стала каталізатором розвитку чи стримуючим чинником?

— Пандемія вплинула на кожну сферу, в т.ч. і кримінальна практика не могла залишитися осторонь та не зазнати певних змін. Пандемія стала каталізатором прискорення діджиталізації кримінального процесу. Таке питання назрівало тривалий час, проте в умовах пандемії та карантину набуло пріоритетного значення. Зокрема, нещодавно прийнято Закон України № 1498-IX від 01.06.2021 р., яким внесені зміни до КПК України щодо функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування. Ці зміни будуть введені в дію з 15.12.2021 р. Проте це лише перший крок, і оцінити практичні аспекти реалізації цієї системи можна буде лише згодом.
Крім того, з початку пандемії все більше набирає обертів практика проведення судових засідань в режимі відеоконференції, зокрема з використанням власних технічних засобів адвоката, що є досить зручним та ефективним, а до 2020 р. такі випадки в кримінальній практиці майже не траплялись.

— Яку найціннішу та найгіршу пораду щодо своєї професії Ви отримували?

— Знаєте, мені складно відповісти на це питання. І не тому, що мені ніхто ніяких не давав порад, а тому, що я все життя діяв не за порадами інших, а за внутрішнім покликом. Я вже казав, що кожного разу, різко змінюючи своє життя і розпочинаючи щось нове, я отримував поради від друзів та колег цього не робити, адже все добре, є перспективи отримати ще вищу посаду тощо. Я слухав ці поради, обіцяв подумати, але діяв на свій розсуд і на свій ризик. І жодного разу про це не жалкував! Тому хочу порадити тим, хто у наш дуже складний час вирішив розпочати щось нове і якось змінити своє життя: не слухайте ніяких порад — слухайте своє серце! Роби, що потрібно, і хай буде, що буде!