Что должен делать суд с обвинительным актом в уголовном производстве по совокупности преступлений и проступков?

Что должен делать суд с обвинительным актом в уголовном производстве по совокупности преступлений и проступков?

Артем Трекке
старший партнерадвокат АО «Credence», к.ю.н.

Закон України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня минулого року поділив правопорушення на кримінальні проступки і злочини. У Прикінцевих та перехідних положеннях законодавець врегулював дії органу досудового розслідування та суду щодо вже існуючих проваджень, в яких злочини відтепер вважаються кримінальними проступками. Однак, не всі випадки було передбачено.

Зокрема не дає закон конкретної відповіді на питання, що робити суду з кримінальними провадженнями за сукупністю злочинів, один або декілька з яких визначені як кримінальні проступки, та обвинувальний акт щодо яких направлено до суду, однак не призначено до судового розгляду. Практика Вищого антикорупційного суду демонструє різні підходи до вирішення цієї ситуації.

Так, одні судді вважають, що у такому випадку обвинувальний акт має бути повернуто прокурору. Оскільки в одному провадженні перебувають матеріали як щодо злочинів, так і щодо кримінальних проступків, вирішення питання про об’єднання яких відноситься до компетенції органу досудового розслідування.
(https://reyestr.court.gov.ua/Review/94334056)

На думку ж іншої колегії, обвинувальний акт повертається лише у разі, якщо він був складений у кримінальних провадженнях виключно про злочини,
що визначені як кримінальні проступки.
(https://reyestr.court.gov.ua/Review/94878953)

Судді вважали, що задум законодавця стосовно необхідності повернення обвинувального акту прокурору в першу чергу полягає в тому, щоб останній мав можливість направити клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні у випадку коли він ще не був призначений до судового розгляду до набрання чинності цим Законом.

Можливо у першому наведеному випадку рішення про повернення обвинувального акту з огляду на наявність кримінального проступку поруч зі злочинами в формулі кваліфікації було для колегії ВАКС найкращим виходом з конкретної ситуації. А саме суд враховував, що в цій справі після об`єднання двох кримінальних проваджень в одне, на момент прийняття судом рішення існувало два обвинувальних акти. При тому, що об`єднання таких процесуальних документів, як обвинувальні акти законодавством не передбачено. Отже, повернення обвинувального у такому випадку було найменшим із двох зол.

З іншого боку, можливо для колегії у другому випадку, відмова у поверненні та критика розширеного тлумачення захистом КПК (було аналогічним позиції ВАКС у першому випадку) викликана безумовною впевненістю, що справа має бути якнайшвидше призначена по суті. При цьому, колегія 100% була обізнана з позицією своїх колег. Нам це не відомо.

Однак, до сьогодні однозначного рішення не має і яка позиція закріпиться в ВАКС покаже лише час. А до цього захисники можуть використовувати в ВАКС зручну саме для них практику у своїх справах.