Наслідки парадоксу скасування КС статті 375 КК озвучив учений-юрист

Наслідки парадоксу скасування КС статті 375 КК озвучив учений-юрист

 
З прийняттям рішення щодо неконституційності статті 375 КК та відтермінуванням втрати чинності цієї статті на шість місяців, Конституційний Суд створив серйозні проблеми для правової системи України.

Таку думку в ексклюзивному коментарі виданню «Закон і Бізнес» висловив завідувач кафедри правосуддя КНУ ім. Т.Шевченка, радник CREDENCE, д.ю.н. Микола Погорецький:

- Існування кримінальної відповідальності судді за постановлення неправосудного рішення (ст. 375 КК), виходячи з позиції вітчизняного законодавця, є реалізацію одного із головних завдань кримінально-правової політики держави щодо протидії кримінальним правопорушенням, які вчиняються суддями у сфері правосуддя. Подібна норма є в багатьох країнах ЄС (Австрія, Німеччина, Польща та ін.). В окремих країнах ЄС (Болгарія та ін.) таке правопорушення розглядається як вид посадового злочину.
На жаль в Україні, особливо в останнє п’ятиріччя, за відсутності належних правових гарантій законності притягнення судді за постановлення неправосудного рішення, ст. 375 КК нерідко використовується правоохоронними органами, політиками й громадськістю для незаконного впливу на суддів. Певним підтвердженням цьому є також і сумна статистика останнього п’ятиріччя, яка демонструє, що незважаючи на значну динаміку збільшення в останні роки кількості зареєстрованих в Украйні кримінальних правопорушень за ст. 375 КК (у 2013 р. – 48, у  2014 р. – 106, а на сьогодні лише щодо так званих справ «майданівців»: за фактами незаконних арештів – понад  300, за фактами незаконного позбавлення водійських прав – близько 400), за весь час існування ст. 375 КК  маємо лише 12 вироків і лише 2 за останні 2 роки. Хоча подібна статистика спостерігається й щодо інших видів злочинів та свідчить також і про неналежний професійний рівень органів досудового розслідування та прокурорів.
Щодо оцінки рішення Конституційного Суду про відповідність Конституції країни (конституційності) ст. 375 КК, то я повністю погоджуюся з окремою думкою судді КСУ Сергія Саса, що це рішення КС є юридично непереконливим та базується на припущеннях й хибних судженнях.
А тому вважаю юридично й доктринально обґрунтованими та достатньо переконливими судження С.Саса щодо цього рішення КС, які викладені в його окремій думці, з якою раджу ознайомитися усім правникам.
В контексті цього рішення КСУ вважаю необхідним звернути увагу усіх правників, у тому числі й суддів КСУ, що такі правові терміни як «завідомість» та «неправосудність» є доктринальними. Вони є цілком зрозумілими  для фахівців, а тому їх доктринальні тлумачення не потребують правового закріплення. Такою є практика правових цивілізованих країн.

З прийняттям рішення КС щодо неконституційності статті 375 КК та відтермінуванням втрати чинності цієї статті на шість місяців з дня ухвалення рішення Судом, КС створив серйозні проблеми для правової системи України і, передусім, для органів досудового розслідування, прокурорів та суддів, які мають такі основні правові наслідки:

По-перше, Верховна Рада, виходячи із Рішення КС , має у шестимісячний термін привести ст. 375 КК у відповідність до Конституції України та самого рішення.
По-друге, відкриті кримінальні провадження за ст. 375 КК впродовж шести місяців  мають розслідуватися, а також розглядатися судами. Компетентні органи, за наявності підстав, мають у цей період відкривати кримінальні провадження. Іншими словами, відтермінувавши втрату чинності ст. 375 КК, КС дозволив органам досудового розслідування та судам і далі застосовувати неконституційну норму.
По-третє, у разі, якщо Верховна Рада за цей час не приведе ст. 375 КК  у відповідність до Конституції, стаття втратить чинність з відповідними правовими наслідками.

Чи означає це, що після втрати чинності ст. 375 КК суддів неможливо буде притягнути до кримінальної відповідальності за постановлення неправосудного рішення? Напевно, що ні. Кодекс містить інші норми, які дозволяють притягнути суддю за завідомо неправосудне рішення за наявності ознак відповідних злочинів (статті 366, 367, 368 КК та ін.).