Комендантский час во время пандемии: законно ли это и чем  грозит?

Комендантский час во время пандемии: законно ли это и чем грозит?

Возможность введения комендантского часа в регионах красной зоны, в частности в Киеве, обговаривается все активней.

Сергей Бурлаков, адвокат АО CREDENCE для УП
 
Незважаючи на запевнення міської влади про те, що це не має під собою підстав, кількість хворих і померлих від коронавіруса підштовхує до активних дій. Тому необхідно розуміти порядок введення та обсяг обмежувальних заходів.

Що таке комендантська година?

Міська влада повноважень вводити комендантську годину не має, це робиться лише на підставі введення режиму надзвичайного стану. А він вводиться Указом Президента України і затверджується Верховною Радою протягом двох днів згідно Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".
У випадку з пандемією, яка створює загрозу життю і здоров'ю значних верств населення, пропозиції щодо введення надзвичайного стану подає Кабінет Міністрів України.
Комендантська година – заборона перебувати на вулиці і в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби.
Комендантська година відноситься до додаткових заходів правового режиму надзвичайного стану, і відповідно до статті 18 вводиться в переліку випадків, серед яких терористичні акти, міжнаціональні конфлікти, масові заворушення, спроби захоплення влади або зміни конституційного ладу. 
Пандемії серед переліку прямих умов для введення комендантської години немає. Хоча вона серед причин введення надзвичайного стану в цілому, який передбачає обмеження руху транспортних засобів і свободи пересування.
 
Заборона перебувати на певній території в певний час може бути введена лише в рамках надзвичайного стану.
 
Що може бути заборонено?

Згідно статті 16 Закону на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

· встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
· обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
· посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
· заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
· заборона страйків;
· примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

Крім цього у разі катастроф, стихійного лиха, пандемії тощо передбачені додаткові заходи, серед яких:

· встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
· мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності;
· зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції.

Введення надзвичайного стану не означає автоматичне запровадження всіх цих обмежувальних заходів. Їх обсяг визначається виходячи зі складності ситуації. 

Надзвичайний стан водиться в Україні на строк не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. Та може бути продовжений не більш як на 30 діб. Він може бути скасований Указом Президента України раніше строку, на який він вводився, якщо усунені причини його введення. 

В Указі Президента України про введення надзвичайного стану зазначаються:

· обґрунтування необхідності введення:
· межі території, на якій вводиться;
· час початку і строк, на який він вводиться; 
· перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
· органи державної влади, органи військового командування та органи місцевого самоврядування, яким доручається здійснення заходів надзвичайного стану, та межі їх додаткових повноважень.
                                
Відповідальність за порушення надзвичайного стану
 
Закон не конкретизує яка саме відповідальність наступає за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану. 
Можна припустити, що будуть використовуватись вже існуючі статті. Насамперед введена на початку карантину ст. 44-3 КУпАП - Порушення правил карантину людей, згідно якої штраф від 17 до 34 тис. грн. для фізичних осіб, та від 34 до 170 тис. грн. для юридичних осіб.

Тоді як стаття 188-16 КУпАП – Невиконання законних вимог посадових осіб, що відповідають за контроль за станом захисту територій від надзвичайних  ситуацій природного та техногенного характеру передбачає набагато менший штраф – від 1,7 до 3,4 тис грн та застосовується лише до юридичних осіб.

Однак варто врахувати, що вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин вважається обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Кримінальна ж відповідальність передбачена за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам, якщо дії спричинили поширення захворювань або загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Покарання - від штрафу до 51 тис. грн до 8 років позбавлення волі.

В цілому на сьогодні не існує нагальної потреби для введення надзвичайного стану. Він міг бути доречним, коли існувала необхідність обмежити пересування людей країною з найбільш ураженою хворобою районів до інших. Але зараз в цьому вже немає сенсу. Комендантська ж година вводиться зазвичай на нічний час доби. Але ж яка ефективність при закритих ресторанах та клубах? Адже люди у своїй більшості не ходять у супермаркети вночі. Тож такі обмеження малоймовірні та у разі введення будуть мати найбільш м’який варіант.