Повысит ли безопасность граждан расширение оснований для применения электрошокеров?

Повысит ли безопасность граждан расширение оснований для применения электрошокеров?

Василий ФАРИННИК, управляющий партнер АО «CREDENCE» для Закон и Бізнес

Міністерство внутрішніх справ ініціювало розширення підстав для застосування електрошокерів. Адже такі спецзасоби нібито безпечніші за вогнепальну зброю. Чи є логіка у таких твердженнях і наскільки вдало виписаний відповідний законопроект?
 
Незважаючи на наслідки

Нині електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії поліцейські можуть застосовувати у двох випадках:

• для відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
• для відбиття нападу тварини, що загрожує життю і здоров’ю особи чи поліцейського (ч.6 ст.45 закону «Про Національну поліцію»).

Проект «Про внесення змін до статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» (№4375) передбачає більш розширений перелік підстав для застосування електрошокерів. Зокрема, цілком правильними та логічними є зміни до п.«б» ч.6 ст.45 закону, що передбачають заміну сполучника «і» на «або». Адже навряд чи в момент нападу тварини поліцейський може об’єктивно визначити ступінь тяжкості наслідків такого нападу — наявність загрози тільки здоров’ю чи й життю, аби визначитися із застосуванням електрошокера.

Також пропонується доповнити ч.6 ст.45 закону чотирма новими підставами для застосовування електрошокових пристроїв, що викликає найбільшу дискусію в юридичних колах. Зокрема, застосовувати електрошокери пропонується як щодо осіб, які скоїли тяжкий або особливо тяжкий злочин і намагаються втекти, так і осіб, які вчинили адміністративне правопорушення і чинять «фізичну протидію» поліцейському.

Очевидною є різниця у тяжкості наслідків кримінального та адміністративного правопорушення. Проте законодавець пропонує застосовувати один і той самий спецзасіб до осіб, які вчинили різні за рівнем суспільної небезпеки правопорушення — кримінальне і адміністративне.

Суб’єктивність «протидії»

Визначення поняття «адміністративне правопорушення» міститься у ст.9 Кодексу про адміністративні правопорушення. За його вчинення передбачена відповідальність у вигляді адміністративного стягнення. При цьому адмінправопорушення суттєво різняться між собою як за сферою вчинення й об’єктом посягання, так і за суб’єктом вчинення.

Так, суб’єктом вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст.443 КпАП, може бути будь-яка доросла особа, яка перебуває у громадському місці під час дії карантину без вдягнутого засобу індивідуального захисту. Отже, будь-яка особа, що порушує правила так званого маскового режиму, яку поліцейський вирішив затримати і яка, на його погляд, вчиняє «фізичну протидію» (пришвидшує ходу, переходить на біг, торкається поліцейського рукою тощо), гіпотетично може бути піддана розряду у кілька тисяч вольт.

Сумнівною є пропозиція законодавця надати поліцейському право застосовувати такі спецпристрої до особи, яка вчинила діяння, що підпадає під визначення конкретного правопорушення в «Особливій частині» КпАП, і яку поліцейський вирішив затримати, а вона «вчиняє фізичну протидію». Вбачається, що у п.«в» ч.6 ст.45 закону слід навести вичерпний перелік адмінправопорушень, при затриманні за вчинення яких поліцейський зможе застосувати електрошокер.

До речі, законодавчого тлумачення потребує і поняття «вчинення фізичної протидії поліцейському», на що неодноразово звертали увагу юристи. Дії, що підпадають під цей термін, повинні бути чітко визначені у законі, оскільки саме їх вчинення буде однією з підстав застосування електрошокового пристрою.
Отже, запропонована проектом редакція п.«в» ч.6 ст.45 закону не відповідає критерію правової визначеності. Тож прийняття проекту в запропонованій редакції може мати наслідком різне тлумачення й застосування цієї норми як працівниками НП при виконанні службових обов’язків, так і судами у справах про оскарження дій поліцейських особами, до яких були застосовані відповідні заходи примусу.

Що ж стосується інших підстав використання електрошокових пристроїв, передбачених пп.«ґ» та «д» проекту (затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти; затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, зокрема поліцейського), то сьогодні до таких осіб поліцейські можуть застосовувати пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та вогнепальну зброю.

Смертельна «гуманність»

Як зазначають у МВС, використання електрошокерів дасть змогу ефективно припиняти порушення, завдаючи людині меншої шкоди порівняно з пристроями для відстрілу та вогнепальною зброєю. За словами очільника МВС Арсена Авакова, відомство вже закупило електрошокери і «така практика — гуманна, бо зменшує необхідність використання вогнепальної зброї».

Голова НП Ігор Клименко розповів, що, за приблизними підрахунками, завдяки використанню електрошокерів у світі врятовано понад 220 тис. життів. Поліцейські у 107 країнах мають на озброєнні такі спецзасоби. Більшість з цих країн — це держави розвиненої демократії, де питання захисту прав людини у пріоритеті.
Але не слід забувати, що у медалі завжди дві сторони. В усьому цивілізованому світі активісти блокують спроби взяти на озброєння органів правопорядку електрошокери або вимагають зняти їх, якщо вони вже є. Причина проста: вони можуть бути смертельними для осіб із серцево-судинними захворюваннями.

Проте ні закон «Про Національну поліцію», ні проект №4375 не обмежують потужності електрошокера. А розряд, який не матиме шкоди для здорової людини, може вбити особу, яка має низку захворювань, зокрема серцево-судинної системи. Адже під час затримання поліцейський не знає та й не має можливості перевірити, чи є у особи проблеми зі здоров’ям. Таким чином, електрошокер не гуманніший за гумовий кийок (як часто стверджують). Поліцейський, який застосовує його без належної підготовки та обмежень стосовно потужності, наражає на небезпеку особу, до якої цей пристрій застосовується, аж до летального випадку.

Поліція після взяття на озброєння електрошокерa має щонайменше врахувати всі ці аспекти в новому підзаконному акті, що замінить чинний наказ МВС «Про затвердження Інструкції про порядок застосування електрошокових пристроїв (електрошокерів)» від 13.02.98 №101, який називає лише ділянки тіла людини, до яких цей пристрій не може бути застосовано.

Отже, нині немає об’єктивних даних, які б підтверджували чи спростовували інформацію виробників щодо безпечності застосування електрошокерів. Проте це одвічна дискусія між виробниками, які, звичайно, мають фінансовий інтерес і у своїх висновках зазначають, що люди помирають не внаслідок дії шокера, а внаслідок сильного стресу через затримання, й людьми, які наводять статистику саме летальних випадків і намагаються боротися за права людини. Складно сказати, хто з них об’єктивний, тут однозначної відповіді, на жаль, немає.

Тому поки що невідомо, чи підвищить безпеку громадян розширення підстав застосування поліцейськими електрошокерів. Проте необхідно внести зазначені доповнення до проекту №4375 з метою уникнення двозначного тлумачення нових норм. Інакше розширення підстав застосування поліцейськими електрошокових пристроїв призведе до надмірного застосування цих пристроїв щодо осіб, а також до масових скарг від людей на такі дії поліцейських.