Fighters with the "shadow"

Fighters with the "shadow"

Василь ФАРИННИК
старший партнер АО CREDENCE, д.ю.н., заслужений юрист України
для «Закон і Бізнес»

За останні 5 років нові правоохоронні органи показали свою повну неефективність. Попри це, утворюється черговий, що, природно, ставить питання: чи покращиться стан боротьби з економічною злочинністю та чи будуть витрати на створення Бюро економічної безпеки виправдані?
Новий орган — новий кредит?
 
Ідеться про ухвалення Верховною Радою закону «Про Бюро економічної безпеки України». На перший погляд, враження від цієї події очікуване: знову створюють новий правоохоронний орган, аби продемонструвати іноземним донорам щось для отримання чергового траншу. Так, повідомлялося, що в липні минулого року Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Брюсселі пообіцяв ліквідувати податкову міліцію.
 
Водночас, маючи за мету подальшу інтеграцію до Європейського Союзу, наша країна мусить привести базові принципи державного управління у відповідність із європейськими. І захист державної системи фінансових інтересів є одним із ключових питань у цьому напрямі роботи. Нині в Україні, на відміну, наприклад, від ЄС, фактично відсутня доктрина захисту економічно-фінансової системи держави.
 
Так, ЄС у 2017 році прийняв окрему директиву «Про боротьбу із шахрайством, спрямованим проти фінансових інтересів Союзу, кримінально-правовими засобами» №2017/1371.
На сьогодні досудове розслідування у сфері економічних правопорушень здійснює податкова міліція, Служба безпеки, Національне антикорупційне бюро та Національна поліція. Проте, як зауважено в пояснювальній записці до законопроекту №3087-д, досудові розслідування, ініційовані та розпочаті органами податкової міліції, є вкрай неефективними. Більшість із таких проваджень було закрито за відсутністю складу та події кримінального правопорушення, а в переданих до суду отримано в основному виправдувальні вироки.

На думку авторів проекту, така статистика свідчить про недостатньо ефективну робоу насамперед податкової міліції в розслідуванні економічних злочинів. Крім того, наголошується на необхідності позбавити правоохоронні органи невластивих їм функцій та відокремити правоохоронну функцію податкової від сервісної. Та чи насправді задекларовані владою причини створення ще одного правоохоронного органу мають на меті справжні реформи задля покращення добробуту українського народу?
 
Така особлива увага до реформування податкової міліції не є рішучим і потрібним кроком держави на шляху до подолання економічної кризи. Це викликано дещо іншими чинниками. Закон, як і багато інших, прийняли з метою відволікти увагу громадськості від наявних проблем, дістати час для реалізації власних планів і черговий кредит довіри суспільства. Звісно, не на останньому місці серед причин активізації представників влади в цій площині стоїть намагання догодити міжнароднимфінансовим організаціям.
 
Осягнути неосяжне
 
Головною причиною реформування органів економічної безпеки, знову ж таки, стала недовіра до «застарілої» податкової міліції та дискредитація в цій галузі Нацполіції та СБУ. На жаль, практика показала, що нові органи не стають ефективнішими за старі. Адже підбір, виховання та становлення професійних кадрів займає зазвичай не одну п’ятирічку.

Новий закон фактично передбачає передання повноважень податкової міліції до бюро із забороною на делегування функцій щодо розслідування окремих правопорушень іншими правоохоронними органами (НП, СБУ). І це — не зважаючи на гучну назву нового органу, яка містить у собі слово «безпека». Економічна безпека — надзвичайно широке поняття, бо охоплює всі сфери економічних відносин. Натомість жоден орган не спроможний осягнути весь с пектр тіньових економічних процесів в Україні. Такий стан речей викликає шквал обурення з боку як суспільства, так і колишніх податківців, котрі не потраплять до нового органу.
 
Крім того, слушним є зауваження спеціалістів головного юридичного управління Верховної Ради про те, що супровідні документи до проекту не містять розрахунків необхідних видатків. Адже навряд чи створення БЕБУ із чисельністю в 4000 осіб не потребуватиме витрат із державного бюджету.
Залишимо осторонь суто політичні та державотворчі проблемні аспекти, яких чимала кількість, але, як зазначалося, законодавча ініціатива фактично передбачає виключно зміну назви органу.

Такий підхід не узгоджується з вимогами іноземних партнерів, оскільки в меморандумі України до МВФ (пп.«е» п.8 додатку I) мова йде про створення принципово нового органу фінансових розслідувань. Такий правоохоронний орган повинен узяти на себе відповідальність за розслідування всіх економічних, фінансових та податкових шахрайств і злочинів, якими дотепер займалися НП, СБУ та податкова міліція. У той же час наразі це зробити неможливо з огляду на специфіку такої складної та широкої категорії справ, як фінансові або економічні злочини.
 
Новели: приємні й невиправдані
 
Щодо вражень, які залишилися від нормативно-правового акта, то в цілому він не пропонує нічого кардинального нового чи революційного. Хіба що наскрізне внесення посади директора БЕБУ до всіх можливих законів, які забезпечують дотримання прав і гарантій перших осіб держави або встановлюють для них відповідальність. Утім, привертають увагу такі аспекти.
На подив, було внесено довгоочікувану зміну до ст.382 Кримінального кодексу. Тож якщо закон буде підписано та він набуде чинності, то нарешті кримінальна відповідальність буде передбачена також і за умисне невиконання ухвали слідчого судді, а не лише рішень судів по суті справи. Така зміна має позитивно позначитися на правозастосовній ниві.

Приємною новелою стане обмеження стосовно внесення відомостей до ЄРДР за статтею щодо ухилення від сплати податків тільки у випадку встановлення податкового правопорушення актом документальної перевірки відповідно до вимог ст.86 Податкового кодексу та іншими додатковими фактичними даними. Це повинно суттєво зменшити тиск на бізнес, оскільки податкова міліція однозначно зловживала можливістю розпочати досудове розслідування до отримання офіційного акта податкової перевірки. У той же час запровадження нових складів кримінальних правопорушень зазвичай ніколи не буває ефективним і корисним. Цього разу законодавці доповнюють КК новою ст.222-2 «Шахрайство з податком на додану вартість».

Однак правоохоронцям і суддям зазвичай непросто вдається сформувати методику розслідування та доказування за тими статтями, що вже є в кодексі. Більше того, непоодинокими є випадки використання правоохоронцями нових складів кримінальних правопорушень для зловживання повноваженнями та чергових утисків представників бізнесу. Одним із невиправданих нововведень є можливість застосування попереднього арешту майна за рішенням директора БЕБУ (наразі таке право передбачено виключно для директора НАБУ). Такі «особливість» та «виключність» не дуже позитивно сприймаються в суспільстві, і дають можливості для зловживань. Тож треба буде подивитися на реалізацію цього положення на практиці.
 
Процес на роки
 
Крім того, передбачається заборонити доручення проведення слідчих (розшукових) дій за провадженнями, які підслідні НАБУ та БЕБУ, працівникам СБУ. На перший погляд, така зміна може здаватися позитивною, після якої СБУ перетвориться на класичну спецслужбу, що займається лише питаннями національної безпеки. Проте без комплексної реформи СБУ та врегулювання її діяльності по-новому вона не припинить тиснути на бізнес під виглядом правоохоронної діяльності.

Тож наразі складно дати позитивну оцінку таким процесам, оскільки практика останніх 6 років продемонструвала безліч проблем зі створенням і функціонуванням нових органів. Серед них — заполітизованість процесу, брак кваліфікованих кадрів, відсутність результатів та ефективності. Пригадаймо, наприклад, процес створення Державного бюро розслідувань, який розтягнувся майже на 4 роки. Влада всіма доступними засобами буде намагатися створити лояльний до себе правоохоронний орган.

Що ж до ефективного розслідування реальних злочинів і підтримки бізнесу, зокрема малого та середнього, то одними перейменуваннями тут не обійтись. Очевидно, що створення нового правоохоронного органу для ефективної боротьби з економічною злочинністю потребує багато часу, великих коштів і багатьох фахівців. Останні ж, на жаль, методично залишають службу в пошуках кращої долі в приватному секторі. Таким чином, можна тільки рекомендувати Президентові не підписувати закон у тому вигляді, в якому його ухвалив парламент. Щонайменше документ необхідно доопрацювати та врахувати ці зауваження.